Краса таврійського розпису відкриває нові етапи у творчому житті майстрів Миколаївщини. Саме так відбулося з художницею Світланою Бойковою-Калюжною. 

Вона народилася 1971 року в Східному Казахстані, у п’ятирічному віці разом із батьками переїхала до Миколаєва. Своє життя не уявляла без творчості: в шкільні роки навчалася в художній школі, потім в училищі технологій та дизайну. Вищу освіту отримала в Київському університеті культури та мистецтв на кафедрі «Дизайн» та підвищила свою кваліфікацію у Миколаївському університеті кораблебудування. Була керівником гуртка «Народні ремесла» Будинку творчості дітей та юнацтва Інгульського району м.Миколаєва. З 2020 року працює художником у Миколаївському обласному палаці культури. Її захоплення – олійний живопис, авторська лялька-мотанка, декоративний живопис за мотивами таврійського розпису. У 2023 році вступила до культурно-мистецької асоціації «Арт-спокуса». За плідну творчу діяльність у 2025 році отримала почесну відзнаку «Зірка культури міста Миколаєва».

Українські народні розписи завжди приваблювали художницю, вона вивчала та використовувала їх у своїй діяльності. Останні роки захопилася таврійським розписом, який почала освоювати самотужки, опановуючи мазки, мотиви та композиції. У нагоді став посібник Любові Паранюк та Руслани Сікаленко «Таврійський розпис» та книжки «Стежки до Лиману» Євгенії Бондаренко.

Пані Світлана полюбляє працювати у жанрі народної картини, поєднуючи фольклорні сюжети з розписом. Це надає їм філософської глибини, якою так багата «таврійка». Вона ретельно  працює над символами, щоб не втратити зміст задуманих композицій. 

Першою серйозною роботою став тематичний твір «Берегиня Півдня», в якому переплетені декоративний розпис, морський пейзаж та міфологія. Сакральна тема знайшла продовження у розписі по тканині, з якої вона виготовляє одяг ляльок-мотанок колекції «Таврійські Янголи».

Літературні та художні твори Євгенії Бондаренко надихнули майстриню на написання великої серії робіт «Легенди Півдня». Вона складається з 9 картин-ілюстрацій, створених за легендами, що побутували в прибережних районах Миколаївщини. Головний акцент зроблено на картині «Ларич» (Ларичем на Кінбурні називали батька вітрів). У центрі зображений «курячий бог», який приносить удачу та захищає від негоди. На ньому намальований  улюблений символ пані Світлани – таврійська зірка, яка складається з ручок берегинь, що тримають вогники. Навколо талісмана розташовані стилізовані зображення 9 найбільш розповсюджених вітрів. Тут і Левант із сухим повітрям, і Майстро з помірною погодою, і Грего із сильним вітром та дощем.

Пані Світлана активно долучається до акцій на підтримку ЗСУ, зокрема з роботами у техніках народного розпису; бере участь у благодійних виставках, ярмарках, аукціонах як в Україні, так і за кордоном. За її ескізами у 2023 році стіни укриття Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти були оздоблені таврійським розписом.

Розпис стін укриття МОІППО, 2023 рік

Світлану Бойкову-Калюжну добре знають у місті. Вона проводить багато майстер-класів, є автором персональних виставок: «Берегиня надії», «Перлини південного краю», «Легенди Півдня», «Рух», учасниця тематичних експозицій «Чарівний світ Таврійського розпису», «На хвилях моря і степу», «Таврійський розпис: життя попри війну», «Вогні Півдня. Люди-маяки», фестивалів таврійського розпису «Синьоока перлина Миколаївщини», «Таврійка єднає» тощо. Брала участь у проєкті «Український левик кобри не боїться» Чернігівського обласного художнього музею ім. Г. Галагана. Репродукції її розписів увійшли до однойменного альбому, виданого у 2024 році. Наступного року була запрошена для проведення майстер-класу з «таврійки» до Палацу культури імені Г. Хоткевича у Львові. 

Художниця вважає, що таврійський розпис став невід’ємною частиною її творчості, вона з радістю занурюється в його м’які хвилі й свіжу блакить. Розглядаючи її роботи, особливо ілюстрації до легенд Є.Бондаренко, розумієш, наскільки вміло через свої твори майстриня закохує в Миколаївщину! 

С.Бойкова-Калюжна на фестивалі «Синьоока перлина Миколаївщини»