Дослідники
РУСЛАНА СІКАЛЕНКО

Таврійський розпис вміє зачаровувати. Своєю глибиною, щирістю, відвертими почуттями, справжністю. У ньому немає недомовленості, все чітко і зрозуміло. Адже «таврійка» – це не просто красиві орнаменти та ніжні кольори, це новели, що описують ставлення людини до себе та свого життя, родини і людей навколо, до природи та навколишнього середовища в цілому.

Якщо твій погляд затримався на ньому, то можеш бути впевненим, він підкорив тебе. Саме так сталося з Русланою Сікаленко – культурною діячкою, психологинею, менеджеркою проєктів із регіонального брендування та соціального підприємництва ГО «Центр навчання і освіти дорослих «Південь», експерткою з таврійського розпису. «У березні 2021 року, – розповідає дослідниця, – на запрошення подруги я потрапила на коротенький майстер-клас із таврійського розпису художниці Любові Паранюк. Заняття було недовге, але відкрило для мене «таврійку». Мій улюблений колір – синій, а вода для мене є справжнім джерелом відновлення та натхнення. Я відразу закохалася в цей розпис!».
З того часу Руслана Сікаленко стала ініціаторкою та координаторкою багатьох задумів, пов’язаних із розвитком унікального розпису та широким розповсюдженням знань про нього.
У 2025 році вона склала облікову картку «Традиція і практика просторового та ужиткового оздоблення на Миколаївщині: таврійський розпис», яку розглянула експертна рада з нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури. Стараннями дослідниці та командою, яка крокувала поруч із нею, місцева традиція була внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Цьому передувала велика робота з вивчення та розвитку розпису.
Виступи Р.Сікаленко на телерадіокомпанії «Суспільне Миколаїв» в контексті подання таврійського розпису до Національного переліку елементів НКС України, 2025-2026 роки
Незважаючи на те, що пані Руслана не має професійної художньої освіти (за фахом – вчитель української мови і літератури, психолог), вона чудово малює, полюбляє гончарувати. Спільно із Любов’ю Паранюк були зроблені перші кроки з написання програм, за якими сотні фахівців галузі культури та освіти опановували техніку розпису на спеціальних курсах. Це дало впевненість, що самобутнє явище культури Миколаївщини буде продовжувати жити.

Роботи Р. Сікаленко, 2026 рік
Наступним етапом стало впровадження мотивів розпису в інші види декоративно-ужиткового мистецтва. Успішним і затребуваним став проєкт, що стосувався створення сучасної миколаївської вишивки та вишиванки безпосередньо за мотивами таврійського розпису.
Відомі майстрині «Культурно-мистецької асоціації «Арт-спокуса» досліджували традицію ручної вишивки, експериментували з техніками та композиціями. На основі елементів таврійського розпису були розроблені схеми вишивок чоловічих та жіночих сорочок, а також рушників; створені презентаційні вироби. Після ретельного аналізу, матеріали вдалого починання знайшли відображення у навчально-методичній серії «Вишивка за мотивами таврійського розпису», в написанні статей та підготовці до друку до якої брала участь пані Руслана.

Цікавість загалу до місцевого виду декоративно-ужиткового мистецтва стрімко зростала. З початком повномасштабного вторгнення багато миколаївських майстринь опинилися за кордоном. Щоб не втратити зв’язок із Батьківщиною, вони хотіли продовжувати розвивати народне мистецтво, проводити майстер-класи на чужині. Але часто бракувало теоретичної підготовки та методики викладання. Щоб задовольнити попит на навчальні матеріали у 2021 році видається посібник Любові Паранюк та Руслани Сікаленко «Таврійський розпис» (перевиданий із доповненнями ще двічі). Спираючись на глибоку дослідницьку базу, авторки описали науковий та методичний фундамент, а також розмістили у книзі безліч фото, ілюстрацій, схем, покрокових алгоритмів.

Освітня й видавнича діяльність Руслани Сікаленко й донині супроводжується активною просвітницькою працею. Вона ініціює створення виставок, проведення фестивалів, ярмарків, зйомку відеофільмів, виступає палкою прихильницею «таврійки» під час дискусій та виступів на круглих столах. Разом із колегами презентує розпис за кордоном (Грузія, Швейцарія, Румунія та інші країни). У 2024 році збулася одна з її мрій – гостинно відчинила двері «Майстерня таврійського розпису», на базі якої завжди можна придбати видання різних років, тематичні сувеніри, взяти участь у майстер-класах або інших заходах, отримати відповіді на всі питання стосовно розпису, а також записатися на навчальний курс із вивчення та оволодіння «таврійкою».
Отже, за короткий проміжок часу, завдяки активній позиції Руслани Сікаленко, її бажанню зберегти ідентичність краю та титанічній праці за 5 років, вдалося досягти значних результатів. З відомої вузькому колу фахівців народної традиції таврійський розпис перетворився на широко знаний бренд Миколаївської області.







